- розбуджений
- [роузбу/джеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розбуджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбудити. 2) у знач. прикм.Який прокинувся від сну. 3) у знач. прикм., перен. Який оживився, став діяльним, активним. 4) у знач. прикм., перен. Який виник, проявився або посилився (про свідомість, думки, уяву і … Український тлумачний словник
розбуджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки